Яблуня садова

 

Я́блуня садова  — рід листопадних дерев  родини трояндових з кулеподібними солодкими чи кисло-солодкими плодами.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Рослина 4–12 м заввишки, зі щільною кроною.

Листя[ред. | ред. код]

Листя 3–10 см завдовжки, чергові, прості, з зубчастим краєм.

Квіти[ред. | ред. код]

Цвіт яблуні

Квіти мають п'ять пелюсток, які можуть бути білими, рожевими або червоними; зазвичай з червоними тичинками. Цвітіння відбувається навесні і значно варіюється залежно від підвиду і сорту. Цвіте дуже інтенсивно, і квіти активно відвідують бджоли, причому перехресне запилення значно сприяє формуванню зав'язі і покращенню врожайності яблуневих дерев. Тому в промислових садах рекомендується чергувати ряди різних сортів. Для якісного запилення рекомендовано на 1 га яблуневих садів розміщувати 2–2,5 сильні бджолині сім'ї. Медопродуктивність в середньому до 20 кг/га, при чому бджоли також збирають пилок, матки нарощують відкладання яєць, а сім'ї значно нарощують силу.^[1]

Плоди[ред. | ред. код]

→ Основна стаття див.: Яблуко

Фрукти (плід) кулясті з зернятками, різні за розмірами: від 1–4 см в діаметрі (в більшості видів диких рослин), і до 6 см. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт.

Поширення[ред. | ред. код]

Яблуня поширена в північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті нараховують до 15 тисяч сортів. Яблуня є одним з найбільш культивованих фруктів у світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 сортів яблуні.

Яблука є важливим джерелом поживних речовин у країнах з помірним кліматом. Зимові яблука збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — Паперівка, Боровинка, Слава переможцям тощо; осінні — Антонівка, Макінтош тощо; зимові — Ренета золота, Ренет Симиренка, Кримське зимове, Сари Синап, Кандиль Синап тощо). У природній структурі плодових і ягідних насаджень всіх категорій господарств на яблуні припадало 61,6 % площ (1980). У громадських садах вирощувалися переважно яблука. Світовий збір — 39 млн т. (1984).

Значення[ред. | ред. код]

Лікувальні властивості[ред. | ред. код]

Значення яблук полягає в тому, що вони є прекрасними попереджувачами накопичення холестерину в організмі і забезпечують підтримання вмісту холестерину на допустимому рівні за щоденного споживання. Цей ефект пояснюється високим вмістом пектину в шкірці. Крім того, пектин запобігає поглинанню жирів та цукрів і виводить холестерин з крові. Високий вміст калію в м'якоті яблук сприяє виведенню надлишкових вод з організму. Яблука корисні для роботи серця — підвищений вміст калію та присутність пектину запобігають відкладанню жирів в артеріальній стінці та виникненню артеросклерозу.

Декоративне значення[ред. | ред. код]

У декоративних цілях гібридні яблуні вирощують заради цвітіння.